Ігор Абрамович та Сергій Святченко - TWO AS ONE

Ідея несподіваної колаборації TWO AS ONE виникла внаслідок дружнього обміну знімками природи. Ігор Абрамович надсилав Сергієві Святченку фото пейзажів, зроблені біля свого житла під Києвом та у декількох закордонних мандрівках. Після одного такого фото Ігоря, – зимова прогулянка з собакою полем поблизу Залісся, – у Сергія виник імпульс інтерпретувати знімок і створити на його основі колаж. Це дало початок цілій серії робіт, створеній у співавторстві, в основу якої лягли фото Абрамовича, котрі Святченко перетворив на колажі. Інтенсивна енергетика обох учасників — натхненного, завзятого та ініціативного Абрамовича та відкритого до експериментів і колаборацій, сповненого ідей і досвіду Святченка, в поєднанні дала життя проєкту TWO AS ONE, що складається із двох альбомів — “Nature” і “Architecture”.

Сергія надихнула чуттєвість і безпосередність зроблених Ігорем фото, що демонстрували його авторське бачення природи і міських ландшафтів, щире і відкрите сприйняття оточуючого середовища і вдалу передачу різних його станів. Цю особливість Ігоревої оптики Святченко зауважив ще під час спільної вдвох прогулянки поблизу озера у Віборзі, данському містечку, де мешкає Сергій. Поетизм і невимушене сприйняття природи Ігорем здивували Сергія, зрезонувавши з особистим баченням пейзажу і його важливістю для творчого процесу майстра. Так, попри дуже різний бекґраунд, співавторів цієї колаборації об’єднали їхні відносини з ландшафтом і ставлення до оточення.

Поля і ліси Київщини, парк Верхоли на Полтавщині, пальми і пляжі Коста Бланки та Анталії, стримана архітектура Копенгагена постають у спільній художній інтерпретації —через об’єктив камери Ігоря і оптику та вивірені зрізи Сергія. Природа в серії представлена в кольорі, тоді як міська архітектура — навмисне монохромна. На противагу вітальності і кольоровій насиченості заміських українських та ще південніших курортних ландшафтів Іспанії та Туреччини – постає в чорно-білому стриманий урбанний скандинавський колорит Копенгагена. Ці фото були зроблені Ігорем, коли той приїжджав до данської столиці на прем‘єру балету “Соловей” зі сценографією Святченка у Данському королівському театрі. Таким чином, два альбоми являють своєрідний узагальнений і деконструйований портрет європейського ландшафту. Пейзажі трансформуються, генеруючи натомість нові сюрреальні простори, створені дадаїстичною грою форм. У впізнаваній Святченковій манері — парадоксальні і гострі, але при цьому гармонійні і делікатні поєднання, з одного боку, забезпечують деконструкцію початкової площини, з іншого — зберігають первинну атмосферу і безпосередній емоційний стан, зафіксовані в оригінальних знімках Ігоря.

Поєднання природи і архітектури цікавить Святченка від самого початку його художнього шляху. Ще у бутність дитиною – він ходив із батьком-архітектором до Харківсього художнього музею і дізнавався про зв’язок природи, архітектури і образотворчого мистецтва. А згодом, уже й сам студентом архітектурного відділення, у довгих бесідах з зі старшим колегою професором Антоновим, вбирав знання про могутню силу відкритих і закритих просторів, – як у природі, так і в архітектурі, – та їхній вплив на людину. Знімки, зроблені Ігорем під Києвом, завдяки своїй атмосфері і безпосередності та специфічному середньоєвропейському колориту українського пейзажу, який відрізняється від суворої півночі і яскравого півдня, викликали у Сергія спогади про харківське дитинство. Літні поїздки до Чугуєва, сонячні на воді відблиски й мерехтіння з-поміж густих гіллястих дерев узлісся – закарбовані на сітківці на довгі роки. Такі спогади сам художник називає “спалахами дитинства”, і це те, що має в пам’яті кожна людина. Гра світла і тіні, контрасти, тонкі контури і несподівані поєднання проглядають у численних роботах митця, як раптові
сонячні плями в затемненій гущавині. У своїх фото Абрамовичу вдалося вловити саме такий пронизливий і щирий стан, таку динаміку і вітальність, яка збурила внутрішній світ Святченка, піднявши на поверхню сонми асоціацій. TWO AS ONE — проєкт про те, як два бачення зливаються в одне на рівні сенситивного сприйняття і поза межами раціонального, у поєднанні створюючи щось третє — неочікуване так само, як достеменно правдиве.

Наталія Маценко